Lingua   

Lingua: Russo


Vladimir Semënovič Vysotskij / Владимир Семёнович Высоцкий

Lista delle versioni e commenti

Guarda il video


Vladimir Vysotskij, банька по белому.


Altri video...


Ti può interessare anche...

Ein Hoch den Obern! (Pamphlet zum Tode Breschnews)
(Linard Bardill)
Песенка о пехоте
(Bulat Šalvovič Okudžava / Булат Шалвович Oкуджава)
Голуби
(Gennadij Vladimirovič Molčanov / Геннадий Владимирович Молчанов)


vystag
Bańka po-bełomu
[1971]
Testo e musica di Vladimir Vysotskij.
Lyrics and music by Vladimir Vysotskij.
La versione originale cantata da Vysotskij (e in una registrazione di fortuna) è ascoltabile e scaricabile in formato Real Audio da questa pagina. Consigliamo perlomeno di ascoltarla nonostante la cattiva qualità.
La versione italiana di Sergio Secondiano Sacchi, interpretata da Les Anarchistes, è ascoltabile in formato Real Audio dal sito ufficiale del gruppo.

vysstamp


"..."От какого впечатления явилась песня?.."
Вы знаете, я был тогда в Сибири, тогда были съемки... Очень много рассказов, очень много всяких ассоциаций, - наверное, все вместе, но конкретно - точно ничего. У меня почти никогда по конкретному поводу не возникают такого рода песни. Возникают - шуточные, и то, знаете, такие они - относительные шутки. А вот по поводу "Баньки" - нет, ничего конкретного не было..."


Владимир Высоцкий.
Москва, МВТУ им. Баумана,
26.03.79 г.

gulagQui sopra, in una conferenza all'istituto Baumann di Mosca tenuta tra mille difficoltà poco più di un anno prima di morire, Vladimir Vysotskij dichiarava sinceramente, alla domanda di che cosa veramente parlasse questa canzone, di non avere mai messo piede in Siberia. Né come condannato o perseguitato, né come libero cittadino. Ne aveva avuto molte occasioni per finirci nell'era brezhneviana, ma no, non c'era mai stato. Vysotskij disse quindi di non aver avuto nessun motivo concreto per scrivere una canzone del genere. Ciononostante, la scrisse. Scrisse una canzone indimenticabile, da brividi autentici, su chi in Siberia c'era finito per davvero, su chi era stato "venuto a prendere dall'autorità", che fosse quella degli zar o quella dei Gulag. Immaginandoselo (o forse immaginando se stesso) mentre faceva una delle terribili saune russe, una "banja po-belomu" (bagno alla bianca), che nell'originale russo è chiamato con il diminutivo affettivo, "ban'ka". Immaginandoselo (o forse immaginando se stesso, dato che sul petto ha tatuata "Marinka", ovvero la sua compagna, Marina Vlady) nella sua disillusione di uomo che aveva creduto in Stalin, nel "capo supremo". Siamo in un lager, e il protagonista, messe da parte le irruzioni autobiografiche, è un uomo comune. Si trova probabilmente adesso in qualche miniera. Un uomo che sente il peccato di una nazione intera, della sua accondiscendenza a Stalin, una condiscendenza che nella non-vita dei campi di lavoro egli percepisce come fango, come sporcizia che deve essere pulita, purgata anche nel corpo, mediante il vapore bollente. Ma, forse, il "bagno alla bianca" ha qui un doppio senso, lo stesso doppio senso del bagno penale. Nella bianca, bianchissima Siberia. Potrebbe essere una camera di tortura, e il vapore potrebbe uno strumento di coercizione per fargli denunciare i suoi "fratelli", gli altri rinchiusi. Ogni volta che mi capita di inserire una canzone di Vysotskij sono tentato di usare espressioni iperboliche, ma credo che siano giustificate. Questa non è solo poesia pura, questa è la voce di un popolo intero. Verrà il tempo in cui Vladimir Vysotskij troverà il suo giusto posto accanto a Tolstoj, a Puškin, a Turgenev, a Blok, a Esenin, a Majakovskij.[RV]

One of Vysotsky’s most emotionally charged songs is his “White Bath.” The rather depressing scene seems to be a Soviet labor camp, the hero – a common man who has foresaken his life-long belief in Stalin and is seeking an alternative to his society’s accepted values. The hero is a long-time inmate, who perhaps has been relocated “from Siberia to Siberia” due to crimes in his first prison; now he is at hard labor, probably in the mines. He feels the weight of the nation’s sin of acquiescence to Stalin, which pervades his being as a kind of dirt and filth that must be purged and cleansed from the body by the searing steam. Or perhaps the bath-house is a torture chamber, and the steam is to make him “come clean” and denounce his “brothers,” his fellow inmates. The poem is undoubtedly biographical, in tone if not in detail; Vysotsky sings that his chests are tattooted with Stalin and “Marinka” (i.e., Marina Vladi, Vysotsky’s wife). Surprisingly, Stalin is tattooed over the heart, as Vysotsky sings in his gravelly voice, so that the tattoo will make Stalin hear “ how our hearts explode.”

From: Robert Bird, Russian Writing, Writing Russia.

Протопи ты мне баньку по-белому -
Я от белого свету отвык.
Угорю я, и мне, угорелому,
Пар горячий развяжет язык.

Протопи ты мне баньку, хозяюшка,
Раскалю я себя, распалю.
На полати у самого краюшка
Я сомненья в себе истреблю.
Разомлею я до неприличности,
Ковш холодный - и все позади.
И наколка времëн культа личности
Засинеет на левой груди.

Протопи ты мне баньку по-белому,
Я от белого свету отвык.
Угорю я, и мне угорелому
Пар горячий развяжет язык.

Сколько веры и лесу повалено,
Сколь изведано горя и трасс,
А на левой груди профиль Сталина,
А на правой - Маринка анфас.
Эх, за веру мою беззаветную
Сколько лет "отдыхал" я в "раю"!
Променял я на жизнь беспросветную
Несусветную глупость мою.

Протопи ты мне баньку по-белому,
Я от белого свету отвык.
Угорю я, и мне угорелому
Пар горячий развяжет язык.

Вспоминаю, как утречком раненько
Брату крикнуть успел: "Пособи!"
И меня два красивых охранника
Повезли из Сибири в Сибирь.
А потом на карьере ли, в топи ли,
Наглотавшись слезы и сырца,
Ближе к сердцу кололи мы профили
Так, чтоб слышал как рвутся сердца.

Не топи ты мне баньку по-белому,
Я от белого свету отвык.
Угорю я, и мне угорелому
Пар горячий развяжет язык.

Ох, знобит от рассказа дотошного,
Пар мне мысли прогнал от ума.
Из тумана холодного прошлого
Окунаюсь в горячий туман.
Застучали мне мысли под темечком,
Получилось, я зря им клеймëн!
И хлещу я берëзовым веничком
По наследию мрачных времëн.

Протопи ты мне баньку по-белому,
Я от белого свету отвык.
Угорю я, и мне угорелому
Пар горячий развяжет язык.

inviata da Riccardo Venturi - 25/6/2006 - 22:02




Lingua: Russo (Romanized)

Il testo originale russo traslitterato in caratteri latini.
Romanized Russian lyrics.
BAŃKA PO-BEŁOMU

Protopi ty mne bańku po-bełomu,
Ja ot bełogo svetu otvyk.
Ugorju ja, i mne ugorełomu
Par gorjačij razvyažet jazyk.

Protopi ty mne bańku, xozjajuška,
Raskalju ja sebja, raspalju.
Na połati u samogo krajuška
Ja somnen'ja v sebe istreblju.
Razomleju ja do nepriličnosti,
Kovš xołodnyj - i vse pozadi.
I nakolka vremën kulta ličnosti
Zasineet na levoj grudi.

Protopi ty mne bańku po-bełomu,
Ja ot bełogo svetu otvyk.
Ugorju ja, i mne ugorełomu
Par gorjačij razvyažet jazyk.

Skolko very i lesu povaleno,
Skol izvedano gorja i trass,
A na levoj grudi profil Stalina,
A na pravoj - Marinka anfas.
Ėx, za veru moju bezzavetnuju
Skolko let "otdyxał" ja v "raju"!
Promenjał ya na žizń besprosvetnuju
Nesusvetnuju glupost' moju.

Protopi ty mne bańku po-bełomu,
Ja ot bełogo svetu otvyk.
Ugorju ja, i mne ugorełomu
Par gorjačij razvyažet jazyk.

Vspominaju, kak utrečkom raneńko
Bratu kriknut' uspeł: "Posobi!"
I menja dva krasivyx oxrannika
Povezli iz Sibiri v Sibiŕ.
A potom na kaŕere li, v topi li,
Nagłotavšiś slezy i syrca,
Bliže k serdcu kołoli my profili
Tak, čtob słyšal kak rvutsja serdca.

Ne topi ty mne bańku po-bełomu,
Ja ot bełogo svetu otvyk.
Ugorju ja, i mne ugorełomu
Par gorjačij razvyažet jazyk.

Ox, znobit ot rasskaza dotošnogo,
Par mne mysli prognał ot uma.
Iz tumana xołodnogo prošłogo
Okunajuś v gorjačij tuman.
Zastučali mne mysli pod temečkom,
Połučiłoś, ja zrja im klejmën!
I xlešću ja berëzovym veničkom
Po naslediju mračnyx vremën.

Protopi ty mne bańku po-bełomu,
Ja ot bełogo svetu otvyk.
Ugorju ja, i mne ugorełomu
Par gorjačij razvyažet jazyk.

inviata da Riccardo Venturi - 25/6/2006 - 22:23




Lingua: Russo

Il testo in una vera trascrizione fonetica
A real phonetic transcription of lyrics




Ieri s'è fatto, in altra pagina, un gran parlare della trascrizione del russo. Quella che si adopera, anche in questo sito, è in realtà una trascrizione grafematica, che poco o punto corrisponde alla effettiva pronuncia della lingua. Mi sono detto che, almeno in questo caso (cioè quello di una delle più belle canzoni della storia, a mio parere), meritava farne una e far vedere per iscritto come si dovrebbe davvero traslitterare il russo, per di più dalla tremenda pronuncia moscovita di Vysotskij. Certo, una trascrizione fonetica non è "immediata" e, perdipiù, segue invariabilmente l'orecchio del trascrittore; però, chi fosse interessato, potrà confrontare le due trascrizioni, quella grafematica comune e questa, e vedere così quanto la grafia è lontana dalla realtà. Oltre, naturalmente, ad avere una "guida" se volesse imparare a cantare questa canzone incredibile. [RV]

Avvertenza. Come da convenzione, la sillaba preceduta da un apostrofo è quella tonica (accentata).
[ 'baɳka pa'bjeɫamu

prata'pi tɨ mɲe 'baɳku pa'bjeɫamu
ja'at 'bjeɫava 'svjetu at'vɨk
uga'rjuja i'mnje uga'rjeɬamu
par ga'rjatʃi ras'vjaʒɘt ja'zɨk

prata'pi tɨ mɲe 'baɳku χa'zjajuʃka
raska'λu ja si'bja raspa'λu
napa'latji u'samava 'krajuʃka
jasam'ɲeɲa fsi'bje istri'bλu
raza'mleju ja'da ɲipri'litʃnastji
kofʃ χa'ɬodɲi i'fʃo paza'dji
ina'koɫka vri'mjon 'kulta 'litʃnastji
zasi'ɲejit na'levaj gru'dji

prata'pi tɨ mɲe 'baɳku pa'bjeɫamu
ja'at 'bjeɫava 'svjetu at'vɨk
uga'rjuja i'mnje uga'rjeɬamu
par ga'rjatʃi ras'vjaʒɘt ja'zɨk

'skolka 'vjerɨ i'lesu pa'vaλina
skol iz'vjedana 'gorja i'tras
ana'levaj 'grudji 'profil 'staλina
ana'pravaj ma'rinka an'fas
eχ za'vjery ma'ju bjez:za'vjetnuju
'skolka λet ad:dɨχaɬ ja vra'ju
prami'ɲaɬ ja na'ʒizɲ bjespra'zvjetnuju
ɲesu'svjetnuju 'glupostj ma'ju

prata'pi tɨ mɲe 'baɳku pa'bjeɫamu
ja'at 'bjeɫava 'svjetu at'vɨk
uga'rjuja i'mnje uga'rjeɬamu
par ga'rjatʃi ras'vjaʒɘt ja'zɨk

fspami'naju kak 'utritʃkam 'raɲeɲka
'bratu 'kriknutj u'spjeɬ pasa'bi
imi'nja dva kra'sivɨχ a'χraɲ:ika
pavje'zλi issi'bjirji fsi'bjirj
a pa'tom naka'rjerjə λι'ftopiλi
na'glatafʃiś śλi'zɨ isɨr'tsa
'bλiʒɘ 'ksjertsu ka'ɬoλi mɨ 'profiλι
tak ʃtop 'sɫɨʃaɬ kak 'rvuts:a sje'rtsa.

ɲeta'pi tɨ mɲe 'baɳku pa'bjeɫamu
ja'at 'bjeɫava 'svjetu at'vɨk
uga'rjuja i'mnje uga'rjeɬamu
par ga'rjatʃi ras'vjaʒɘt ja'zɨk

oχ zna'bjit atra'skaza da'toʃnava
par mɲe 'mɨśλi pra'gnaɫ atu'ma
istu'mana χa'ɫodnava 'proʃlava
aku'najuś fga'rjatʃi tu'man
zastu'tʃaλi mɲe 'mɨśλi pat:'tjimjitʃkam
paɬu'tʃiɬaś ja'zrjaim kλej'mjon
iχλi'ʃuja bje'rjozavɨm 'vjeɲitʃkam
pana'sλedjiju 'mraʃnɨχ vri'mjon

prata'pi tɨ mɲe 'baɳku pa'bjeɫamu
ja'at 'bjeɫava 'svjetu at'vɨk
uga'rjuja i'mnje uga'rjeɬamu
par ga'rjatʃi ras'vjaʒɘt ja'zɨk ]

inviata da Riccardo Venturi - 5/3/2014 - 15:56




Lingua: Italiano

La (stupenda) versione italiana di Sergio Secondiano Sacchi.
Italian version by Sergio Secondiano Sacchi




E' stata interpretata per primo nel 1993 da Cristiano de André ne Il volo di Volodja, l'album collettivo dedicato dal Club Tenco a Vladimir Vysotskij. Forse la migliore interpretazione in assoluto di Cristiano.
Nel 2005 è stata reinterpretata, con un diverso arrangiamento, da Les Anarchistes, ne "La musica nelle strade!".


Il volo di Volodja, 1993.
Il volo di Volodja, 1993.
La musica nelle strade! Les Anarchistes, 2005.
La musica nelle strade! Les Anarchistes, 2005.


Dal libretto de "La musica nelle strade! - Canti di libertà nell'era biopolitica", di Marco Rovelli-Les Anarchistes, allegato all'album (Edizioni Stampa Alternativa):

L'esperienza del socialismo di Stato è da considerarsi come tutta interna alla storia della modernità occidentale. Società in cui vige (o vigeva, nel caso delle società 'comuniste') il principio di accumulazione: dunque il primato delle cose e non del soggetto, l'uomo asservito alla macchina produttiva come mera appendice e non soggetto sovrano. Nelle parole di Georges Bataille: l'utilità che annulla la sovranità (Non a caso Guy Débord - che di Bataille è, in certo modo, erede, considerava le due società ambedue "società dello spettacolo" - diffuso l'una, integrato l'altra.
Vladimir Vysotskij conosceva sulla pelle l'esclusione della Russia in preda alla stagnazione post-stalinista. "Il bagno alla bianca" racconta una storia di gulag, anche se Vladimir non ebbe mai occasione di finirci. Però ha subito un'esclusione costante nonostante fosse un cantautore immenso. Giusto qualche 45 giri in 25 anni di carriera, gli fu concesso. La sua vitalità, la sua intensità, la sua ribelle libertà facevano paura
IL BAGNO ALLA BIANCA

Proprio qui, proprio qui...
Riscaldatemi bene la sauna
perché un bagno alla bianca farò
proprio qui, sulla panca, tra un attimo,
la mia anima stanca cadrà.
Proprio qui, nel calore più languido
il vapore mi infiammerà
brucerò nella brace i miei scrupoli
la mia voce si scioglierà.

Proprio qui, proprio qui, proprio qui
Proprio qui, sul mio segno indelebile,
l'acqua gelida io verserò
il tatuaggio del capo infallibile
si farà sul mio petto più blu.
Che sterminio di boschi e di anime
per tracciare percorsi e ansietà
sopra il petto Stalin di sagoma
e Marinka sull'altra metà.

Proprio un bel paradiso magnifico
grazie solo alla mia fedeltà
barattando con anni di tenebre
la mia stupida ingenuità
Proprio là, proprio là, proprio là
dietro casa al crepuscolo
venne a prendermi l'autorità
da quel giorno poi mi trascinarono
di Siberia in Siberia e più in là.

E fu pianto e fu alcool da vomito
tra paludi e i sentieri più bui
e lui sul cuore per fargli comprendere
che quel cuore batteva per lui.
I dettagli mi mettono i brividi
il vapore mi annebbia e io so
che scordando le nebbie più gelide
in questa nebbia bollente entrerò.

Proprio qui, proprio qui, proprio qui
i ricordi mi bussano
mi han marchiato per sempre, oramai
con le frasche mi batto sui lividi
sulle tracce dei tempi più bui.

Proprio qui, proprio qui, proprio qui.

inviata da Riccardo Venturi - 25/6/2006 - 22:34




Lingua: Inglese

English version by Viacheslav Chetin
Versione inglese di Viacheslav Chetin

Thanks to Viacheslav Chetin for his invaluable contribution.
Viacheslav Chetin's ru.youtube channel
BATH HUT, THE "WHITE" WAY

Will you heat, will you heat, will you heat up the bath-hut, the 'white' way,
I've been off from the wide for so long.
I'll feel giddy, and then, to me, heady,
The hot vapor will loosen the tongue.

Will you heat up the bath-hut, good lady -
I will anger myself, getting warm.
Up the benchskirts, close to the very edge,
I'll exterminate all pangs of qualm.
I will slacken off up to indecency,
Then - a cold bail to set vein at rest.
And the brand of the Stalin Cult days, again,
Will show blue, tattooed, on the left breast.

Will you heat, will you heat, will you heat up the bath-hut, the 'white' way,
I've been off from the wide for so long.
I'll feel giddy, and then, to me, heady,
The hot vapor will loosen the tongue.

So much faith has been toppled, so much wood's been felled,
Lots of grief tasted, lots of tracks passed.
Stalin's profile stands out on the left breast,
On the right one - Marinka en face.
For my steadfast devotion and selfless faith,
Years and years I enjoyed 'paradise',
Having bartered away utter foolishness
For a gloomy, unbearable life.

Will you heat up the bath-hut, the 'white' way,
I've been off from the wide for so long,
I'll feel giddy, and then, to me, heady,
The hot vapor will loosen the tongue.

I remember myself, on an early morn,
Having time just to yell: Bro, help out!
And two guards drove me off my Siberian home
To another Siberian spot.
Later, be it in marshes or quarries,
Suffocating from tears and from grass,
Close to hearts we tattooed Stalin's profiles
So he heard throbbing break our hearts.

Don't you heat up the bath-hut the 'white' way,
I've been off from the wide for so long,
I'll feel giddy, and then, to me, heady,
The hot vapor will loosen the tongue.

What a chill through a scrupulous story!
Steam's dispelled all the thoughts from my head.
From the mist of a cold, cruel history
I am dipping into hot, eddy haze.
Doubts are painfully hammering under crown
Whether I should have branded myself,
And I heartily lash with a birch-twig truss
Against the heritage of the Dark Age.

Will you heat, dont you heat, will you heat up the bath-hut, the 'white' way,
I've been off from the wide for so long,
I'll feel giddy, and then, to me, heady,
The hot vapor, no, a cold bail, will loosen the tongue.

Will you heat, don't you heat, will you heat...

inviata da Viacheslav Chetin - 22/10/2008 - 15:41




Lingua: Francese

Version française de Riccardo Venturi
(d'après la version italienne)
18 août 2006
LE BAIN BLANC

Juste ici, juste ici…
Réchauffez-moi bien la sauna
car je vais prendre un bain blanc,
juste ici, sur le banc, dans un moment
mon âme fatiguée tombera.
Juste ici, dans la chaleur si languide
la vapeur m’enflammera,
je brûlerai dans le brasier mes scrupules,
ma voix se fondra.

Juste ici, juste ici, juste ici
juste ici, sur mon signe ineffaçable
de l’eau glacée je verserai,
le tatouage du chef incontestable
sur ma poitrine deviendra plus bleu.
Quel massacre de forêts e d’âmes
pour tracer des parcours et des anxiétés
sur ma poitrine le profil de Staline,
et Marinka sur l’autre moitié.

Je dois ce paradis magnifique
seulement à ma fidélité,
et toutes ces années de ténèbres
c’est le prix de mon ingénuité.
Juste là, juste là, juste là
derrière chez moi, au coucher
j’ai été pris par les autorités,
et depuis ce jour-là on m’entraîne
de Sibérie en Sibérie ou plus loin.

C’était des larmes, de l’alcool putride
sur les chemins noirs dans les marécages,
avec lui sur mon cœur pour qu’il comprenne
que ce cœur ne battait que pour lui.
Les détails me donnent des frissons,
la vapeur me brouille et je sais,
en oubliant les brouillards glacées
dans ce brouillard brûlant j’entrerai.

Juste ici, juste ici, juste ici
les souvenirs frappent à ma porte,
ils m’ont marqué à jamais, je sais
je bats sur mes bleus avec des branches
sur les traces des temps les plus noirs.

Juste ici, juste ici, juste ici.

18/8/2006 - 21:59




Lingua: Francese

Version française de Sarah P. Struve
Versione francese di Sarah P. Struve

LA BANIA BLANCHE

Patronne, chauffe-moi une bania blanche,
De la lumière blanche, je me suis déshabitué.
Je m'asphyxierai et, à moi le délirant,
Délira la langue, la vapeur me brûlant.

Patronne, chauffe-moi une bania,
Je m'enfiévrerai, m'enflammerai,
Sur le bord même du banc,
En moi, le doute, j'extirperai.

De chaleur jusqu'à l'inconvenance, je me griserai,
Un seau d'eau froide; et au loin, tout s'estompera,
Et le tatouage de l'époque du culte de la personnalité,
Sur la poitrine gauche, bleuira.

Chauffe moi une bania blanche,
De la lumière blanche, je me suis déshabitué.
Je m'asphyxierai et, à moi le délirant,
Délira la langue, la vapeur me brûlant.

Combien de fois et de forêts furent abattus,
Combien de malheurs et de chemins furent connus !
Sur la poitrine gauche : Le profil de Staline
Et sur la droite : Le portrait de Marinka

Oh, pour ma foi de charbonnier,
Combien d'années me suis-je reposé au paradis !
Pour une vie sans issue, j'ai échangé
Mon insondable idiotie.

Chauffe moi une bania blanche,
De la lumière blanche, je me suis déshabitué.
Je m'asphyxierai et à moi, le délirant,
Délira la langue, la vapeur me brûlant.

Je me souviens comme tôt, au petit matin,
J'ai eu le temps de crier - aide-moi, frère !
Et deux beaux gardiens,
De Sibérie en Sibérie, m'emmenèrent.

Et après dans les carrières ou les marais,
Ayant avalé des larmes et de l'humidité
Nous tatouions son profil plus près du cœur
Afin qu'il entende comment se déchirent nos cœurs.

Chauffe moi une bania blanche,
De la lumière blanche, je me suis déshabitué.
Je m'asphyxierai et, à moi le délirant,
Délira la langue, la vapeur me brûlant.

Oh, mon corps s'enfièvre de ce récit jusqu'à la nausée,
La vapeur chasse de l'esprit, les pensées,
Du froid brouillard du passé
Je m'engloutis dans un brouillard surchauffé.

Les pensées se mettent à cogner sous mon crane,
Il s'avère, que par elles je fus marqué inutilement,
Et, avec des branches de bouleau, je fouette,
L'héritage des sombres temps.

Chauffe moi une bania blanche
De la lumière blanche, je me suis déshabitué.
Je m'asphyxierai et, à moi le délirant,
Délira la langue, la vapeur me brûlant.

inviata da Krzysiek Wrona - 5/3/2014 - 00:25




Lingua: Tedesco

Versione tedesca di Harry Oberländer (1986)
German version by Harry Oberländer (1986)
Deutsche Fassung von Harry Oberländer (1986)
da/aus Questa pagina / This page / Dieser Seite

Harry Oberländer.
Harry Oberländer.
DAS DAMPFBAD

Heiz mir ein heißes Dampfbad ein,
entwöhnt bin ich der schönen weiten Welt.
Ich bin benebelt und da hilft allein,
daß heißer Dampf das Dunkel mir erhellt.

Frau Wirtin, mach das Dampfbad heiß.
Ich glüh vom Zeh bis an die Ohren,
sitz auf der Kante, drück den Steiß,
schwitz Zweifel raus aus allen Poren.
Ich bin so schlaff, daß es mir graut -
ein kalter Guß erfrischt die Äderchen.
Auf meiner linken Brust erblaut
das tätowierte große Väterchen.

Heiz mir ein heißes Dampfbad, heiz mir ein,
und ich gewöhn mich an die schöne weite Welt.
Ich bin benebelt und da hilft allein,
daß heißer Dampf das Dunkel mir erhellt.

Das Leid erbaute Trassen für Giganten.
Der Glaube fiel wie Wälder, Baum für Baum.
Links auf der Brust, der, den wir nun erkannten,
rechts die Marinka, mein und aller Traum.
Was brachte mir mein treuer Glaube ein,
wieviele Jahre Ruhelohn im Paradies?
Ich tauschte nur die große Dummheit ein
gegen ein enges, finsteres Verlies.

Heiz mir ein heißes Dampfbad, heiz mir ein,
entwöhnt bin ich der schönen weiten Welt.
Ich bin benebelt und da hilft allein,
daß heißer Dampf das Dunkel mir erhellt.

Des schönen frühen Morgens eingedenk:
Mein Hilfeschrei, man schafft mich fort.
Der alte Spitzelgriff ans Handgelenk.
Zerrt nur, Sibirien ist hier wie dort.
Danach, imSteinbruch oder Moor
war’n Becher voller Tränen das Gewohnte.
So nahe unsern Herzen war sein Ohr,
daß er sie brechen hören konnte.

Heiz mir kein heißes Dampfbad ein,
entwöhnt bin ich der schönen weiten Welt.
Ich bin benebelt und da hilft allein,
daß heißer Dampf das Dunkel mir erhellt.

Ach, die Geschichten sind zum Spein.
Dampf treibt Gedanken aus dem Schädel.
Die kalten Tage damals tausch ich ein
gegen ein Dampfbad, heiß und edel.
Ja, die Gedanken hämmern laut.
Umsonst trag ich sein Bild, das Mal.
Mit Birkenzweigen peitsche ich die Haut,
dies finstre Erbe aus der Zeit der Qual.

Heiz mir ein heißes Dampfbad ein,
entwöhnt bin ich der schönen weiten Welt.
Ich bin benebelt und da hilft allein,
daß heißer Dampf das Dunkel mir erhellt.

inviata da Riccardo Venturi - 11/10/2010 - 21:43




Lingua: Portoghese

Versione portoghese di João Paulo Monteiro
Portuguese version by João Paulo Monteiro
Versão portuguesa de João Paulo Monteiro
Da/from/desde questa pagine/this page/esta página
NO SAUNA


Aticem o fogo bem alto
Quero-me dissolver, fundir totalmente;
Estirado na ponta da minha bancada
Aniquilarei finalmente minhas dúvidas.

Deixar-me-ei invadir pelo calor.
Um vaso de água fria erradicará o passado.
E a tatuagem, feita na impressionável juventude,
Esvair-se-á azulada, na esquerda do meu peito.

Aticem o fogo bem alto,
Perdi-me já para este mundo vil.
Embriagar-me-ei pois em vapor,
e rugirei alto em meu delírio.

Que fés, que demolidas florestas;
Que remorsos, que longos caminhos percorridos!
No meu peito, lado esquerdo, um perfil de Estaline,
E no lado direito a minha Marinka, a face inteira.

Então por minha fé indivisa,
perdi meus lustros anos de Paraíso.
paguei pela minha insensatez
Com uma vida despida de alegria.

Aticem o fogo bem alto,
Perdi-me já para este mundo vil.
Embriagar-me-ei pois em vapor,
e rugirei alto em meu delírio.

Que fés, que demolidas florestas;
Que remorsos, que longos caminhos percorridos!
No meu peito, lado esquerdo, um perfil de Estaline,
E no lado direito a minha Marinka, a face inteira.

Recordo-me de uma manhã bem cedo,
Apenas o tempo de gritar a meu irmão “socorro!”
- e dois jovens guardas, magnífica gente,
transportaram-me de uma Sibéria para outra.

E depois, na pista de corrida, entre os pântanos,
saturados pelas lágrimas e pela humidade,
tatuamo-nos com os seu perfil junto ao coração,
para ele ouvir o som dos nossos corações quebrando-se.

Que fés, que demolidas florestas;
Que remorsos, que longos caminhos percorridos!
No meu peito, lado esquerdo, um perfil de Estaline,
E no lado direito a minha Marinka, a face inteira.

Não aqueçam mais a fornalha
Esta história causou-me arrepios
O vapor percorre-me o cérebro.
Necessito tanto sacudir o passado, submergir no calor amigo do vapor;

mas as memórias latejam na minha cabeça,
e eu carrego em mim estes estigmas em vão
tentando afugentar com varas de vidoeiro
indeléveis recordações de dias passados.

Que fés, que demolidas florestas;
Que remorsos, que longos caminhos percorridos!
No meu peito, lado esquerdo, um perfil de Estaline,
E no lado direito a minha Marinka, a face inteira.

inviata da Riccardo Venturi - 10/10/2010 - 19:48




Lingua: Svedese

Versione svedese di Ola & Carsten Palmær (1986)
Interpretata da Tomas Bolme (1986)
Interpretata da Arto Rintamäki e Dick Holmström (1994)

Swedish version by Ola & Carsten Palmær (1986)
Performed by Tomas Bolme (1986)
Also performed by Arto Rintamäki e Dick Holmström (1994)

Tomas Bolme.
Tomas Bolme.
DEN GLÖDHETA BASTUN

Elda bastun! Låt ångorna blända mig,
bär mig långt bortom vett och förnuft!
Gör mig rusig och saligt förgiftad
med brännande, renande luft.

Jag ska sitta på översta laven
långt från mänskornas skitiga spel.
Elda väggen till glöd, värdinna,
elda tvivlet ut ur min själ.
Slå en fräsande skopa på härden,
allt är ånga och glömska och tröst
fast personkultens tatueringar
lyser blå på mitt vänstra bröst.

Elda bastun! Låt hettan förblända mig.
Gör mig vällustigt, svinaktigt slö!
Låt minnena lyfta med ångorna,
bränn mitt hjärta med renande glöd.

All vår tro ligger kapad i skogarna
all vår sorg räcker ändlösa mil.
På mitt högra bröst sitter Marinkas bild
på mitt vänstra finns Stalins profil.
Jag var osjälviskt dum. Jag trodde.
Så jag fick vila i paradis.
Jag fick byta min hopplösa enfald
mot ett kolsvart och meningslöst liv.

Elda bastun! Låt ångorna blända mig
Bär mig långt bortom vett och förnuft!
Gör mig rusig och saligt förgiftad
med brännande, renande luft.

Jag hann ropa till bror min: Hjälp mig!
När de kom i gryningen
och två stiliga vakter förde mig
från Sibirien till Sibirien.
I träsket och i gruvorna
åt vi stendamm och drack vår gråt
och där stack vi hans bild nära hjärtat
så att han kunde höra det slå.

Elda bastun! Låt ångorna blända mig
bär mig långt bortom vett och förnuft!
Gör mig rusig och saligt förgiftad
med brännande, renande luft.

Slå en skopa på glödheta stenarna,
jag vill glömma mitt liv och mig själv.
Jag fick nog av de iskalla dimmorna,
ge mig dimma som bränner som eld.
Jag var oskyldig. Jag blev benådad
men vem ger mig tillbaka mitt liv?
Och jag piskar bröstet med riset
på mitt arv från en dyster tid.

Elda bastun! Låt ångorna blända mig
bär mig långt bortom vett och förnuft!
Gör mig rusig och saligt förgiftad
med brännande, renande luft.

inviata da Riccardo Venturi - 12/10/2010 - 17:26




Lingua: Danese

Versione danese di Per Warming (1999)
Danish version by Per Warming (1999)
Dansk oversættelse af Per Warming (1999)
Da/from/fra Questa pagina/This page/Denne side
BADSTUEN

Fyr i badstueovnen, veninde,
gør mig vellystigt sløv som et svin,
og lad varmen fylde min frosne krop
som berusende, perlende vin.

Slå vand på de glohede stene,
så dampen blir skoldende hed,
og lad mig sidde helt øverst på bænken
langt fra menneskers usselhed.
Tø mit hjerte op, og min tunge.
Giv mig glemsel og giv mig trøst.
Se, personkultens tatoveringer
lyser blåt på mit nøgne bryst.

Fyr i badstueovnen, veninde,
gør mig vellystigt sløv som et svin,
og lad varmen fylde min frosne krop
som berusende, perlende vin.

Al min tro faldt som skove, træ for træ
og såret er åbent og ømt.
På mit bryst bær’ jeg Stalins billede
og Marinkas – alles drøm.
Jeg troed’ dem jo! Jeg var åh så naiv!
Som løn kom jeg til “paradis”.
Et endeløst og formørket liv
blev enfoldens dyre pris.

Fyr i badstueovnen, veninde,
gør mig vellystigt sløv som et svin,
og lad varmen fylde min frosne krop
som berusende, perlende vin.

Det var tidligt en morgen de hented’ mig.
Jeg skreg: Hjælp, hvad er det, der sker?
Den evige stikker, den evige vagt –
Sibirien er både her og dér.
I stenbruddene og i moserne
blev vort daglige brød støv og gråd.
Så nær vore hjerter var hans øre
så han ku høre dem slå.

Fyr i badstueovnen, veninde,
gør mig vellystigt sløv som et svin,
og lad varmen fylde min frosne krop
som berusende, perlende vin.

Tankerne hamrer og hamrer:
det var løgn, det jeg ofred mit liv!
Nu pisker jeg brystet med riset.
Jeg pisker den mørke tid.
Slå vand på de glohede stene.
Jeg vil glemme mig selv og mit liv.
Jeg fik nok af de iskolde tåger,
nu vil jeg ha tåge, der brænder som ild.

Fyr i badstueovnen, veninde,
gør mig vellystigt sløv som et svin,
og lad varmen fylde min frosne krop
som berusende, perlende vin.

inviata da Riccardo Venturi - 10/10/2010 - 20:05




Lingua: Norvegese

JS Øverli and Vladimir Vysotskij.
JS Øverli and Vladimir Vysotskij.
Versione norvegese di Jørn Simen Øverli
Standard Norwegian version by Jørn Simen Øverli
Da/from Questa pagina/This page
Album: Russlands Hus
russhus
BADSTUA

Fyr i badstua kjære. Legg på, legg på
jeg vil langt vekk fra verden i kveld
På den øverste benken sitter jeg nå
Jeg vil piskes - og glemme meg selv

La sjela mi brennes i synd og skam
og et snøbad vil rense den godt
så personkultens ansikt kan stråle fram
tatovert her til venstre i blått
Legg i ovnen, badstueovnen, la den gløde
så skammen innerst i sjela får svi
Alt var frossent i meg - alt lå øde
Dampen skal løsne tunga mi

Fyr i badstua kjære. Legg på, legg på
jeg vil langt vekk fra verden i kveld
På den øverste benken sitter jeg nå
Jeg vil piskes - og glemme meg selv

Troen min gikk i stykker i kulda
og sorgen rakk mil etter mil
På mitt høyre bryst ser du Marina
Til venstre står Stalins profil
For begeistringa mi, for all lojalitet
ble jeg straffa i «paradis»
et liv kasta bort i svart håpløshet
Dumheta hadde en pris

Fyr i badstua, kjære. La den gløde
så skammen innerst i sjela får svi
Alt var bunnfrosset i meg - lå øde
La dampen løsne tunga mi

Jeg husker jeg skreik, husker at jeg sa
«Bror, hvor lenge tror du at vi blir
her i leiren.» Da tok de meg bortifra
et Sibir til nok et Sibir
I de svarteste gruver som finns her til lands
åt vi steinstøv og drakk gråten vår
Der prikka vi alle inn bildet hans
her til venstre hvor hjertene slår

Fyr i badstua, kjære. La den gløde
så skammen innerst i sjela får svi
Alt var bunnfrosset i meg - lå øde
La dampen løsne tunga mi

Jeg gyser og grøsser av minnene
Før meg langt vekk fra vett og fornuft
Jeg vil tømmes for tanker av vindene
fra dampende, brennende luft
Men tankene dundrer i skallen min:
De dømte meg helt uten grunn
Pisk ut Sovjet-arven fra sjel og sinn
La fortida synke til bunn

Fyr opp i badstueovnen, la den gløde
så skammen innerst i sjela får svi
Alt var frossent i meg - alt lå øde
Dampen skal tine sjela mi

inviata da Riccardo Venturi - 10/10/2010 - 20:12




Lingua: Polacco

La versione polacca di Michał B. Jagiełło (1989)
Polish version by Michał B. Jagiełło (1989)
Da/from questa pagina/this page
ŁAŹNIA NA BIAŁO

Rozpal piec i nie żałuj ogniowi drew,
niech z kamieni rozejdzie się żar,
niechaj para wytopi mój żal i gniew,
i ten mróz, który w ciało się wżarł.

Powspominam po prostu minione dni,
zimnej wody zaczerpnę na dłoń
i tatuaż z lat kultu jednostki mi
tu, na piersi, nabiegnie znów krwią.
Ile łagrów i kopalń poznałem tam,
ile lasu tam padło, i nas...
Popatrz - profil Stalina pod sercem mam,
a tu, z prawej - Marinka en face.

Rozpal piec, jeszcze więcej kamieni wnieś,
niech gorącym owioną mnie tchem,
może wtedy przez gardło mi zdoła przejść,
co widziałem, przeżyłem i wiem...

Za niewinność, za wiarę w ten cały raj
rajskie życie zgotował mi sąd;
tajgę, tundrę i step po najdalszy skraj
przemierzyłem wśród śniegów i błot.
Przyszli rankiem dlaczego, czort jeden wie.
Próżno matka błagała, i brat
i powieźli z Syberii na Sybir mnie
okrągłych dwadzieścia pięć lat.

Rozpal piec, jeszcze więcej kamieni wnieś,
niech gorącym owioną mnie tchem,
może wtedy przez gardło mi zdoła przejść,
co widziałem, przeżyłem i wiem...

Potem w smrodzie baraków niejedną noc
w skórę znaną wkłuwaliśmy twarz,
tuż przy sercach, by słyszał ich gniewny głos -
że wciąż biją, że jeszcze są w nas.
Zostaw piec, bo gorąco wyciska łzy,
nie polewaj kamieni - już dość,
rozkrochmale się w cieple za bardzo i
niepotrzebnie opowiem ci coś...

Rozpal piec, jeszcze więcej kamieni wnieś,
niech gorącym owioną mnie tchem,
może wtedy przez gardło mi zdoła przejść,
co widziałem, przeżyłem i wiem...

Od tych wspomnień na nowo ogarnia lęk,
myśl się tłucze o czaszkę jak ćma -
niech więc para gorąca spowije mnie
i wypali koszmary do cna.
Tylko z nim mnie do śmierci połączył los,
tatuażu nie zmyje już nic,
ot, miotełką brzozową w znajomy wąs
mogę sobie najwyżej go bić...

Rozpal piec, jeszcze więcej kamieni wnieś,
niech gorącym owioną mnie tchem,
może wtedy przez gardło mi zdoła przejść,
co widziałem, przeżyłem i wiem...

10/10/2010 - 15:59




Lingua: Ucraino

Versione ucraina di Volodimir Ljaškevič (2004)
Byelorussian version by Volodimir Ljaškevič (2004)
Da/from Questa pagina/This page

Il testo originale è seguito da una trascrizione in caratteri latini secondo gli standard di questo sito.

Lyrics are followed by a Latin transliteration according to site standard.
БАНЬКА ПО-БІЛОМУ

Протопи ж мені баньку по-білому!
Я від білого світу відвик,
угорю я, й мені угорілому
пар гарячий розв’яже язик.

Протопи мені баньку, хазяєчко!
Розпечу я себе, розпалю!
Й на полоці, у самого краєчку,
в собі сумніви я подавлю.
Розімлію я до непристойності,
ківш холодний - й позаду усе,
і наколка часів культу пильністю
понад серцем напружить лице.

Протопи ж мені баньку по-білому!
я від білого світу відвик,
угорю я, й мені угорілому
пар гарячий розв’яже язик.

Скільки віри і лісу повалено,
скільки звідано горя і трас,
а на лівій груді профіль Сталіна,
а на правій - Маринка анфас.
Ех, за віру мою беззавітну та
стільки літ спочивав у раю!
Проміняв на життя безпросвітне я
несусвітну ту дурість свою.

Протопи ж мені баньку по-білому!
Я від білого світу відвик.
Угорю я, й мені угорілому
пар гарячий розв’яже язик.

І пригадую, як рано-раненько
брату крикнути встиг: “Пособи!”
І мене охоронці красивенькі
повезли із Сибіру в Сибір!
А затим на кар’єрах, трясинах, і
наковтавшись і сліз і сирця,
біля серця кололи ми профілі
щоби чув він, як рвуться серця!

Не топи ж мені баньку по-білому!
Я від білого світу відвик.
Угорю я, й мені угорілому
пар гарячий розв’яже язик.

Ох, знобить від казання докладного,
пар прогнав думи враз від ума,
і з імли крижаного минулого
поринаю в гарячий туман.
Та помчали думки попід тім’ячком:
знать, дарма я таврований Ним,
і шмагаю березовим віничком
по здобуткам тих мрячних часин.

Протопи ж мені баньку по-білому!
Я від білого світу відвик.
Угорю я, й мені угорілому
пар гарячий розв’яже язик.

BAŃKA PO-BILOMU

Protopi ž meni bańku po-bilomu!
Ja vid biloho svitu vidvik,
uhorju ja, j meni uhorilomu
par harjačyj rozv'jaže jazyk.

Protopi meni bańku, xazjaêčko!
Rozpeču ja sebe, rozpalju!
J na poloci, u samoho kraêčku,
v sobi sumnivi ja podavlju.
Rozimiju ja do neprystojnosti,
kivš xolodnyj – j pozadu use,
i nakolka časiv kul'tu pyl'nistju
ponad sercem napružit' lice.

Protopi ž meni bańku po-bilomu!
Ja vid biloho svitu vidvik,
uhorju ja, j meni uhorilomu
par harjačyj rozv'jaže jazyk.

Skil'ky viry i lisu povaleno,
skil'ky zvidano horja i tras,
a na livij grudi profil' Stalina,
a na pravij – Marynka anfas.
Ex, za viru moju bezzavitnu ta
stil'ky lit spočivav u raju!
Prominjav na žittja bezprosvitne ja
nesusvitnu tu durist' svoju.

Protopi ž meni bańku po-bilomu!
Ja vid biloho svitu vidvik.
Uhorju ja, j meni uhorilomu
par harjačyj rozv'jaže jazyk.

I prihaduju, jak rano-raneńko
bratu kryknuty vstih: “Posobi!”
I mene oxoronci krasyveńki
povezly iz Sybiru b Sybir!
A zatym na kar'êrax, trjasynax, i
nakovtavšiś i sliz i syrcja,
bilja sercja kololy my profili
šćoby čuv vin, jak rvut'sja sercja!

Ne topi ž meni bańku po-bilomu!
Ja vid biloho svitu vidvik.
Uhorju ja, j meni uhorilomu
par harjačyj rozv'jaže jazyk.

Ox, znobyt' vid kazannja dokladnoho,
par prohnav dumi vraz vid uma,
i z imly kryžaloho minuloho
porynaju v harjačyj tuman.
Ta pomčaly dumki popid tim'jačkom:
znat', darma ja tavrovanyj Nym,
i šmahaju berezovym vinyčkom
po zdobutkam tyx mrjačnyx časyn.

Protopi ž meni bańku po-bilomu!
Ja vid biloho svitu vidvik.
Uhorju ja, j meni uhorilomu
par harjačyj rozv'jaže jazyk.

inviata da Riccardo Venturi - 12/10/2010 - 16:04




Lingua: Bielorusso

Versione bielorussa di Mixaś Bulavacki (1999)
Byelorussian version by Mixaś Bulavacki (1999)
Da/from Questa pagina/This page

Il testo originale è seguito da una trascrizione in caratteri latini secondo gli standard di questo sito.

Lyrics are followed by a Latin transliteration according to site standard.
ЛАЗЬНЯ ПА-БЕЛАМУ 

Прапалі ты мне лазьню па-беламу -
Я ад белага страх як адвык!
Ашалею - і мне, ашалеламу,
Коўш халоднай разьвяжа язык.

Прапалі ты мне лазьню, спадарынька!
Распалю я сябе, расьпяку.
На палку - разамлелы, распараны, -
Я сумненьні свае адсяку.
Задымлю, як вясною праталіна.
Коўш халоднай - і ўсё адымчыць.
І наколка часоў культа Сталіна
Засінее на левым плячы.

Прапалі ты мне лазьню па-беламу -
Я ад белага неяк адвык.
Ашалею - і мне, ашалеламу,
Пар гарачы разьвяжа язык.

Колькі веры і лесу павалена!
Колькі зьведана гора і трас!
А на левым плячы - профіль Сталіна,
А на правым - Марынка анфас.
Эх, за веру маю безаглядную
Колькі год я ў раі перавёў!
Прамяняў на жыцьцё непрагляднае
Несусьветнае глупства сваё!

Прапалі ты мне лазьню па-беламу -
Я ад белага неяк адвык.
Ашалею - і мне, ашалеламу,
Пар гарачы разьвяжа язык.

Не забыць мне, як ранкам цудоўненькім
Брату крыкнуць пасьпеў «Забяры!»,
Як мяне два прыгожых ахоўнікі
Дастаўлялі зь Сібіру ў Сібір.
А затым у бараку пад кроквамі,
Наглытаўшыся сьлёз і дзярма,
Каля сэрцаў калолі мы профілі,
Каб ён слухаў, як сэрцы грымяць.

Не палі ты мне лазьню па-беламу -
Я ад белага дужа адвык.
Ашалею - і мне, ашалеламу,
Пар гарачы разьвяжа язык.

Зябну я, успамінамі змучаны,
Пар мне думкі зьмяшаў-паламаў.
І з туману халоднай мінуўшчыны
Выплываю ў гарачы туман.
Зацурчэлі мне думкі пад цемечкам:
Што ж, дарма я плячо ім змарыў?
І лупцую бярозавым венічкам
Я па спадчыне змрочнай пары.

Прапалі ты мне лазьню па-беламу -
Я ад белага страх як адвык!
Ашалею - і мне, ашалеламу,
Коўш халоднай разьвяжа язык.

LAŹNJA PA-BELAMU

Prapali ty mne laźnju pa-belamu -
Ja ad belaga strax jak advyk!
Ašaleju – i mne, ašalelamu,
Koŭš xalodnaj raźvjaža jazyk.

Prapali ty mne laźnju, spadaryńka!
Raspalju ja sjabe, raśpjaku.
Na palku – razamlely, rasparany, -
Ja sumneńni svae adsjaku.
Zadymlju, jak vjasnoju pratalina.
Koŭš xalodnaj – i ŭsë adymčyć.
I nakolka časoŭ kul'ta Stalina
Zasinee na levym pljačy.

Prapali ty mne laźnju pa-belamu -
Ja ad belaga nejak advyk.
Ašaleju – i mne, ašalelamu,
Par garačy raźvjaža jazyk.

Kol'ki very i lesy pavalena!
Kol'ki źvedana gora i tras!
A na levym pljačy – profil' Stalina,
A na pravym – Marynka anfas.
Əx, za veru maju bezagljadnuju
Kol'ki god ja ŭ rai peravëŭ!
Pramjanjaŭ na žyćcë nepragljadnae
Nesuśvetnae glupstva svaë!

Prapali ty mne laźnju pa-belamu -
Ja ad belaga nejak advyk.
Ašaleju – i mne, ašalelamu,
Par garačy raźvjaža jazyk.

Ne zabyć mne, jak rankam cudoŭneńkim
Bratu kryknuć paśpeŭ “Zabjary!”
Jak mne dva prygožyx axoŭniki
Dastaŭljali ź Sibiru ŭ Sibir.
A zatym u baraku pad krokvami,
Naglytaŭšysja ślëz i dzjarma,
Kalja sǝrcaŭ kaloli my profili,
Kab ën sluxaŭ, jak sǝrcy grymjać.

Ne pali ty mne laźnju pa-belamu -
Ja ad belaga duša advyk.
Ašaleju – i mne, ašalelamu,
Par garačy raźvjaža jazyk.

Zjabnu ja, uspaminami zmučany,
Par mne dumki źmjašaŭ-palamaŭ.
I z tumanu xalodnaj minuŭšcyny
Vyplyvaju ŭ garačy tuman.
Zacurčǝli mne dumki pad cemečkam :
štol ž, darma ja pljačo im zmaryŭ?
I lupcuju bjarozavym veničkam
Ja pa spadčyne zmročnaj pary.

Prapali ty mne laźnju pa-belamu -
Ja ad belaga nejak advyk.
Ašaleju – i mne, ašalelamu,
Par garačy raźvjaža jazyk.

inviata da Riccardo Venturi - 12/10/2010 - 14:42




Lingua: Bulgaro

Versione bulgara di Bojko Lambovski (1990)
Bulgarian version by Bojko Lambovski (1990)
Da/from Questa pagina/This page

Il testo originale è seguito da una traslitterazione in caratteri latini secondo gli standard di questo sito.

Lyrics are followed by a transliteration in Latin characters according to site standard.
БАНЯ ДО БЯЛО

Напали тая баня до бяло ти -
за да свикна пак с белия свят.
Ще запуши от парата тялото,
ще развърже езика ми тя.

Напали ми, стопанке, ти банята.
Аз до смърт ще се паря сега.
До самата и пещ ще застана, та
да стопя свойта страшна тъга.
Ще размекна вдървените мускули,
ще си лисна студена вода.
Даже татуировката култовска
ще рзчезне почти без следа.

Напали тая баня до бяло ти -
аз отвикнах от белия свят!
Ще запуши от парата тялото,
ще развърже езика ми тя.

Колко вяра и лес са съсипани,
колко мъка и път са зад нас.
На гръдта ми отляво изписан е
Сталин, вдясно - Маринка анфас
Ех, за своята преданост искрена
дългосрочния рай посетих.
За съдба безпросветна, безсмислена
глупостта си бездънна смених.

Напали тая баня до бяло ти -
аз отвикнах от белия свят.
Ще запуши от парата тялото,
ще развърже езика ми тя.

Помня само: "Помагай на моите!"
да извикам на брат си успях.
И в Сибир два красиви копоя ме
вързан караха вече пред тях.
А пък после - край пещи ли, кофи ли -
цели в дим, или в скреж, или в нефт -
до сърцата си дупчехме профила,
за да слуша как пръскат се те.

Напали тая баня до бяло ти -
аз отвикнах от белия свят.
Ще запуши от парата тялото,
ще развърже езика ми тя.

Щом си спомня за тия години ме
втриса: всички забравям дела.
От мъглата на хладното минало
аз се гмуркам в гореща мъгла.
Плъзват мисли, и няма изчезване -
май напразно му носих лика.
Шибам здраво с метличката брезова
по жестокия лик на века.

Напали тая баня до бяло ти -
за да свикна пак с белия свят.
Ще запуши от парата тялото,
ще развърже езика ми тя.

BANJA DO BJALO

Napali taja banja do bjalo ti -
za da svikna pak se belija svjat.
Šte zapuši ot parata tjaloto,
šte razvărže ezika mi tja.

Napali mi, stopanke, ti banjata.
Az do smărt šte se parja sega.
Do samata i pešt šte zastana, ta
da stopja svojta strašna tăga.
Šte razmenka vdărvenite muskuli,
šte si lisna studena voda.
Daže tatuirovkata kultovska
šte rzčezne počti bez sleda.

Napali taja banja do bjalo ti -
az otviknax ot belija svjat!
Šte zapuši ot parata tjaloto,
šte razvărže ezika mi tja.

Kolko vjara i les sa săsipani,
kolko măka i păt sa zad nas.
Na grădta mi otljavo izpisan en
Stalin, vdjasno – Marinka anfas
Ex, za svojata predanost iskrena
dălgosročnija raj posetix.
Za sădba bezprosvetna, bezsmislena
glupostta si bezdănna smenix.

Napali taja banja do bjalo ti -
az otviknax ot belija svjat.
Šte zapuši ot parata tjaloto,
šte razvărže ezika mi tja.

Pomnja samo: „Pomagaj na moite!“
da izvikam na brat si uspjax.
I v Sibir dva krasivi kopoja me
vărzan karaxa veče pred tjax,
A păk posle – kraj pešti li, kofi li -
celi v dim, ili v skrež, ili v neft -
do sărcata si dupčexme profila,
Za da sluša kak prăskat se te.

Napali taja banja do bjalo ti -
az otviknax ot belija svjat.
Šte zapuši ot parata tjaloto,
šte razvărže ezika mi tja.

Štom si spomnja za tija godini me
vtrisa: vsički zabravjam dela.
Ot măglata na xladnoto minalo
az se gmurkam v gorešta măgla.
Plăzvat misli, i njama izčezvane -
maj naprazno mu nosix lika,
Šibam zdravo s metličkata brezova
po žestokija lik na veka.

Napali taja banja do bjalo ti -
az otviknax ot belija svjat.
Šte zapuši ot parata tjaloto,
šte razvărže ezika mi tja.

inviata da Riccardo Venturi - 11/10/2010 - 19:05





Versione greca di Riccardo Venturi, 12 ottobre-21 novembre 2010
Greek version by Riccardo Venturi, October 12-November 21, 2010
ΤΟ ΑΤΜΟΛΟΥTΡΟ

Εδώ ακριβώς, εδώ ακριβώς...
Θερμάντέ μου καλά τη σάουνα,
Κάνω ατμόλουτρο τώρα, ζεστό,
κι εδώ, σε μία στιγμή, στο πάγκο
κουρασμένη θα πέσει η ψύχή μου.
Εδώ, με ζέστη ηδυπαθέστατη
θα με φλογίσει ο ατμός,
θα κάψω τον φόβό μου στη θράκα,
θα διαλυθεί η φωνή μου.

Εδώ ακριβώς, εδώ ακριβώς...
Εδώ στο σημάδί μου ανεξίτηλο
θα χύσω παγωμένο νερό,
το τατουάζ του αλάνθαστου ηγέτη
στο στήθός μου θα γίνει κυανό.
Καταστράφηκαν ψυχές και δάση
Να χαραστούν δρομοί κι αγωνίες,
στο στήθός μου ο Στάλιν προφίλ
κι η Μαρίνκα στην άλλη πλευρά.

Τι καταπληκτικός παράδεισος
μόνο χάρη στη πίστη μου
ανταλλάσσοντας με χρόνια σκοτεινά
την ανόητη μου αφέλεια αγνού.
Εδώ ακριβώς, εδώ ακριβώς
χοντά στο σπίτι μου, στο σούρουπο
με συνέλαβε η αστυνομία,
κι από κείνη τη μέρα με σύρανε
από Σιβηρία σ' άλλη Σιβηρία.

Και δάκρυα, κι εμετικό αλκοόλ,
μονοπάτια, βάλτοι σκοτεινοί,
κι αυτός στο στήθός μου, να καταλάβει
ότι γι' αυτόν έσφυζ' η καρδιά μου.
Ανατριχιάζω με τα λεπτομέρεια,
ο ατμός με θωλώνει, ξεχνώ
τις πιο ψυχρές ομίχλες, και τώρα
σ'αυτή τη βραστή ομίχλη θα μπω.

Εδώ ακριβώς, εδώ ακριβώς
με χτυπάνε οι θυμήσεις,
τώρα πια, και για πάντα χτυπάν,
με κλωνάρια χτυπώ τα μελανιά,
ίχνη απ' τα χρόνιά μου σκοτεινά.

Εδώ ακριβώς, εδώ ακριβώς.

12/10/2010 - 19:11




Lingua: Lituano

Versione lituana di Irena Aršauskienė (2001)
Lithuanian version by Irena Aršauskienė (2001)
Da/from: Neišbraukit manęs iš Pavasario... (2005)
Da/from Questa pagina/This page

vysockis
PIRTELĖ BALTAI

Iškūrenk, šeimininke, pirtelę man -
Įsiaudrinsiu kaisdamas aš.
Ant lentynos kraštelio kampe karštam -
Dvejones mano siela išgręš.

Ligi nepadorumo sukiušiu aš,
Šaltas kaušas padės užsimiršt, -
Ir laikai asmens kulto graviūromis
Ant krūtinės kairės švytėt ims.

Iškūrenki pirtelę baltai baltai,
Nuo švaros aš atpratęs suvis...
Aš apspangsiu ir man, kiek apspangusiam,
Karštas garas liežuvį atriš...

Kiek miškų ir svajonių suluošinta,
Šitiek vargo nusėjo trasas, -
Kairėj pusėje - Stalino profilis,
O dešinėje - Marinka - anfas!

Ech, vėjavaikis - aš už tikėjimą -
Kiek gi metų tą rojų mačiau!
Ir gyvenimą savo idėjomis -
Į absurdą lengvai išmainiau!

Iškūrenki pirtelę, baltai baltai, -
Aš nuo balto pasaulio, - suvis!
Aš apspangsiu, ir man, kiek apspangusiam
Karštas garas liežuvį atriš.

Tik menu tą ankstyvąjį rytmetį,
Spėjau riktelt: “Rašyk, broli, man!”
Ir mane, sibirietį iš Sibiro,
Du sargybiniai išvežė ten.

Nusiplakęs karjeruos iš nuovargio,
Rijau ašarų druską nesyk...
Ant krūtinės kairės piešėm profilį,
Kad išgirstų, kaip plyšta širdis.

Nekūrenki pirtelės - nekaitinki -
Jau į baltą pasaulį - negrįžt...
Aš įkaisiu kol man, kiek įkaitusiam
Karštas garas liežuvį atriš.

Oi, kaip šiurpina atmintį kalbos tos,
Garas vaiko mintis po žieve, -
Praeities rūkas šaltas ir tolimas
Panardina į rūką mane.

Kala mintys po kiautu be perstojo, -
Pažymėtas ne veltui esu?
Vanta pliekiu pasturgalį - praeitį,
Tiek jos liko iš kulto laikų.

Iškūrenki pirtelę, iškaitinki,
Reikia man prie švaros vis tik grįžt.
Aš įkaisiu ir man, kiek įkaitusiam,
Karštas garas liežuvį atriš.

Iškūrenk, šeimininke, pirtelę man -
Įsiaudrinsiu kaisdamas aš.
Ant lentynos kraštelio kampe karštam -
Dvejones mano siela išgręš.

inviata da Riccardo Venturi - 12/10/2010 - 14:34




Lingua: Finlandese

Versione finlandese trascritta da questa immagine .jpg
Da Lapland Quality Services. La traduzione è di Arto Rintamäki e di Mika e Turkka Mali.
Vysotskin lauluja on suomentanut Arto Rintamäki sekä Mika ja Turkka Mali.
TULIKUUMA SAUNA

Tulikuumaksi saunan saat lämmittää
päivänvaloa tarpeeksi koin,
Kuuma löyly kun kiukaasta singahtaa
sen poltteessa haastella voin.

Ylälauteella istun mä nurkaissain,
eikä maailman pahuutta näy
Epäilykset mä häivytan mielestäin
lisää löylyä vielä jos käy.

Kipon kahvaa nyt rystyset puristaa,
kuvat rinnassa taas sinertää.
Henkilöpalvonta karvoissa rehottaa,
on hiessä Stalinin paa.

Tulikuumaksi saunan saat lämmittää
päivänvaloa tarpeeksi koin,
Kuuma löyly kun kiukaasta singahtaa
sen poltteessa haastella voin.

Metsän lailla myös uskomme kaadettiin,
mietin löylyssä kun kumarrun,
Rintaan vasempaan Stalin tatuoitiin,
oikeaan taas Marinkani mun.

Tulikuumaksi saunan saat lämmittää
päivänvaloa tarpeeksi koin,
Kuuma löyly kun kiukaasta singahtaa
sen poltteessa haastella voin.

Ehdin veljille huutaa mua auttakaa,
aamuvarhain kun mut vangittiin.
Ja kahden komean vartijan tolmesta
minut Siperiaan kyyditettiin.

Siellä soilla ja kuiluissa kaivosten,
monen kohtalon näin päättyvän,
Ja rintaamme kuvansa veistettiin,
sydänlyönnit näin kuulisi hän.

Tulikuumaksi saunan saat lämmittää
päivänvaloa tarpeeksi koin,
Kuuma löyly kun kiukaasta singahtaa
sen poltteessa haastella voin.

Vielä hetken mä hehkutan kiuasta,
kuumeen kourissa mua paleltaa,
Kylmät usvat nuo muistojen piilosta,
kuumiin höyryihin vaihtua saa.

Olin syytön armahdus myönnettiin,
vaan mistä uuden elämän saan.
koivuvihdalla hakkaan mä helvettiin,
menneisyyttäni niin ankeaa !!

inviata da Riccardo Venturi - 18/8/2006 - 22:22




Lingua: Ugro-finnico (Altre) (Careliano/Karelian)

Versione in lingua careliana di Aleksandr Volkov
A version in the Karelian language by Aleksandr Volkov
Da/from Questa pagina/This page
SAVUTOI KYLYINE

Sinä lämmitä savuttah kylyine,
Anna valgiedu ilmastu näin,
Minuu juovuttua avvuttau löylyine,
Kieldy piästellä vaikkahuospäi.

Hyvä emändy, kylyine lämmitä,
Nouzen lavvoil da hiilutan sie
Joga kohtaizen korvendan, räkitän
läres syväimen valehuot vien.
Löylyy lykkäilen. huimavun huigiessah,
Kauhu vilustu - jällel kai jiäy.
Muston livutan vangičus aigoissah,
Piirde sinistyy ryndähän piäl.

Sinä lämmitä kylyine savuttah,
Minä valgiedu ammui en näi.
Anna juovuttau löylyine, avvuttau
Kieldy piästeiiä vaikkahuos päi.

Kuadui uskuo dai meččästy välimuan,
Kylmi gor’astu dorogoin jiäh.
Hurual puolel on proofili Stalinan,
Oigiel - armahan Marinkan piä.
Äijän aigastu ruajus ma huogavuin
Neččih hajutoih uskondah näh!
Minä vajehtin sambunuon nuodivon
Omah tolkutoih elaigah täh.

Sinä lämmitä savutoi kylyine -
Minä valgiedu ammui en näi.
Anna juovuttua avvuttau löylyine,
Kieldy piästellä vaikkahuos päi.

Odva mustoitan. huondeksel aigaizel
Vellel kirrata ehtin: "Proššai!"
Minuu nuorehkot milisien paidaizis
Viedih Siberih Siberis päi.
Suoloi kaivoimmo, halgaimmo louhiloi,
Joimmo kyynäldy päiväl dai yöl,
Lähäl syväindy pystimmö proofil’oi
Anna nagöy, kui palammo myö.

Sinä lämmitä savutoi kylyine -
Minä valgiedu ilmua en näi
Anna juovuttua avvuttau löylyine,
Kieldy piästellä vaikkahuos päi.

Oh! Jo säräittäy paginan vaigevus,
Löyly karkotti mielizet piäs.
Pagein pakkaizen udusiän valgevuos,
Istun hiilavas čukkelis tiä.
Mielet kerrytäh oččaizen kastajes:
Minuu viärättäh kleimičči häi.
Perran lujembah koivuizel vastaizel
Pimien aigaizen perindöt kai.

Sinä lämmitä savuttah kylyine,
Anna valgiedu ilmastu näin,
Minuu juovuttua avvuttau löylyine,
Kieldy piästellä vaikkahuospäi.

inviata da Riccardo Venturi - 10/10/2010 - 20:01




Lingua: Ebraico

Versione ebraica di Rina Gordon (1990)
Hebrew version by Rina Gordon (1990)
Da/from Questa pagina/This page
מרחץ לבן

את תסיקי לי, גברת טובה שלי,
אעשה לי מרחץ, אתלהט!
על דרגש חם אשכב, בפינה ההיא,
ואשמיד כל ספק וכל חטא,

אחלש, אתמוגג - בלי בושה - אני,
דלי של מים קרים - סוף דבר.
חריטה מזמנים של פולחן אישי
מכחילה על חזי השמאלי.

את תסיקי, תסיקי, תלביני לי,
לאור-יום, אור לבן אשתוקק.
אשרף ממרחץ הלבן שלי,
אד לוהט - הוא יותיר לשוני.

אמונה וגם יער שורשו כליל,
כמה צער ידענו, דרכים!..
על חזי השמאלי - סטלין בפרופיל,
מימין - זו מרינה - פנים.

אמונה זו שלי, ללא סייג וגבול -
בזכותך "גן העדן" לי גמול!
כך קיבלתי שנות חושך ללא תגמול
על טיפשות זו שלי בלא גבול.

את תסיקי, תרביצי מרחץ לבן,
הן שכחתי כיצד נראה יום.
אתלהט, אשרף, אתמלא עשן,
ויותר לשוני מהחום.

אזכר אין עם שחר לקחו אותי,
לאחי אז צעקתי - "תציל!"
שני שומרים-מלווים קבע לצדי
במסלול מחנות בסיביר.

אחר כך במכרות, בסלילת כבישים,
בביצות אנו אפר בולעים,
ופרופילים שלו על הלב חורטים -
שישמע לבבות מתדפקים.

אל תסיקי. תפסיקי מרחץ לבן,
הן שכחתי כיצד נראה יום.
אתלהט, אשרף, אתמלא עשן,
ויותר לשוני מהחום.

מצטמרר מסיפור המבחיל, המר,
האדים מפזרים מחשבות.
ובמקום ערפילי העבר הקר,
אתנחם בטיפול לוהטות.

שאלה מתדפקת, רוצה לצאת:
אז לשוא הוא חתום על לבי?!
עם זרדים של לבנה אצליף כעת -
בחורשת הזמן השקרי.

אתלהט, אשרף, אתמלא עשן
ויותר לשוני מהחום, מהקור, מהחום.
את תסיקי, תפסיקי, תסיקי מרחץ לבן
כדי שכן אתרגל לאור-יום...

inviata da Riccardo Venturi - 11/10/2010 - 21:49




Lingua: Esperanto

Versione in lingua esperanto di Nikolai Lozgaĉev (1988)
Esperanto version by Nikolai Nikolai Lozgaĉev (1988)
Da/from Questa pagina/This page
ŜVITBANEJO 

Hejtu do l’ ŝvitbanejon laŭ l’ blank-metod’:
tro malfruis la lum’ de l’ liber’.
La haladz’ liberigos min de l’ hipnot’,
paroladon fluigo sincer’.

Ŝvitbanejon ekhejtu, mastrinjo, por
ekardigu, flagrigu mi min.
Tie, sur ligna benko, mi pelos for
ĉiujn dubojn el mia anim’.
Mi ekĝuos ĝis perdo de hont’ kaj dec’,
akvo lavos min de l’ tempa krust’,
l’ memoraĵo de l’ kulto de l’ personec’,
jen, ekbluos maldekstre sur l’ brust’.

Hejtu do l’ ŝvitbanejon laŭ l’ blank-metod’:
tro malfruis la lum’ de l’ liber’.
La haladz’ liberigos min de l’ hipnot’,
paroladon fluigo sincer’.

Multo estas falinta da forst’ kaj fid’,
dum sopiris ni en bagn-azil’.
Sur la brust’, dekstraflanke - la manja vid’
kaj maldekstre - l’ stalina profil’.
Paradizon vizitis por longa temp’
mi pro mia sindona la fid’.
Modifiĝis je l’ viv’ sen esper’ kaj sent’
mia neimagebla stupid’.

Hejtu do l’ ŝvitbanejon laŭ l’ blank-metod’:
tro malfruis la lum’ de l’ liber’.
La haladz’ liberigos min de l’ hipnot’,
paroladon fluigo sincer’.

Jen, resonas al mi ĉe l’ matena rand’
al la frato pri help’ la petkri’:
la du belaj gardistoj for parta land’
veturigis min al Siberi’.
Kaj pli poste, en bagna barak-medi’,
forglutinte panpecon kun plor’,
la profilon tatuis ĉe l’ koroj ni,
ke li aŭdu batadon de kor’.

Ej, ne hejtu l’ banejon laŭ l’ blank-metod’...
tro malfruis la lum’ de l’ liber’.
La haladz’ liberigos min de l’ hipnot’,
paroladon fluigo sincer’.

Ho, ekskuis min de la rakonto trem’,
dubojn pelis vapor’ de l’ stultul’.
Post la frosta nebula pasinta temp’
min sobrigas la arda nebul’.
Ekbatadis la pensoj sub la krani’:
iĝis, ke vane stampis mi min!
Kao per kvasto betula vergfrapas mi
la heredon de l’ morna pasint’.

Ej, ne hejtu l’ banejon laŭ l’ blank-metod’...
tro malfruis la lum’ de l’ liber’.
La haladz’ liberigos min de l’ hipnot’,
paroladon fluigo sincer’.

inviata da Riccardo Venturi - 12/10/2010 - 14:15




Lingua: Uzbeco

La versione in lingua uzbeca (usbecca) di Amirkul Karim (2005)
A version into the Uzbek language by Amirkul Karim (2005)
Amirkul Karim tarjima 2005.

Da wysotsky.com. La lingua usbeca (usbecca, uzbeka) ha una situazione grafica a dir poco singolare. Ufficialmente è in uso da alcuni anni l'alfabeto latino (già usato brevemente in passato), ma molti lo scrivono usando ancora l'alfabeto cirillico di epoca sovietica, e l'eliminazione ufficiale del cirillico è stata sempre rimandata. Inoltre può scriversi liberamente anche in una forma di alfabeto arabo-persiano. L'usbeco è una lingua di ceppo turco. In questa pagina diamo la versione della canzone nell'alfabeto latino ufficiale, seguita da quella in alfabeto cirillico.

From wysotsky.com.
The writing system of the Uzbek language is in a somewhat singular situation. A form of Latin alphabet (already used in the past for a short period) is in official use, but many still write in the Cyrillic script of the Soviet era (and the elimination of Cyrillic has been constantly delayed). Moreover, the language can be also written by using a form of Persian-Arabic script. Uzbek is a Turkic language. We give in this page the version of the song in the official Latin alphabet, followed by the Cyrillic lyrics. [CCG/AWS Staff]
OQCHA HAMMOM

Qizdir yorugʻ hammomin, beka,
Nurga tashna koʻp kezdin kecha.
Qaynok, bugʻ men badboʻyning balki
Tilimdagi tugunni yechar.

Bekam, menga hammomin qizdir,
Oʻzni oʻtga toblayin bu on.
Hu, kunjakda choʻzilgan koʻyn
Shubhalarga keltiray kiron!
Ortda qoldi sovuq changali,
Bas, deganga boʻlaman lohas,
Chal koʻskimda shaxsga sigʻinish
Zamonida chizilgan bir kas.

Qizdir yorugʻ hammomin, beka,
Nurga tashna koʻp kezdin kecha.
Qaynok, bugʻ men badboʻyning balki
Tilimdagi tugunni yechar.

Qancha ishonch, daraxt kuladi,
Qancha kaygʻu, yoʻl kechdik ingrab,
Chal koʻskimda oʻrtok Stalin,
Marinkaning ruxsori oʻngda.
Eh, orzuyu, e'tiqodim deb,
Jannat koʻrdim necha yil hursiz,
Nurafshon bir ahmoqligimga
Men almashdim umrimni – nursiz!

Qizdir yorugʻ hammomin, beka,
Nurga tashna koʻp kezdin kecha.
Qaynok, bugʻ men badboʻyning balki
Tilimdagi tugunni yechar.

Yordam soʻrdim akamdan picha,
Yodimda subh mahali birda,
Shunda ikki poʻrim koʻrikchi
Olib ketdi meni Sibirga,
Soʻng karyerda kilib yodini,
Koʻz yoshlanib, zax yeb jismlar,
Sezsin debmi dil faryodini
Qalb ustiga chizdik rasmlar.

Qizdir yorugʻ hammomin, beka,
Nurga tashna koʻp kezdin kecha.
Qaynok, bugʻ men badboʻyning balki
Tilimdagi tugunni yechar.

Eh, baysaqi qikoyat bois,
Bugʻ fikrin kuvar aqlimdan,
Sovuk kechmish yodidan qaynok
Quchogʻiga chorlaydi tuman.
Bandom boʻldim nohaq, begunoh,
Shu oʻy kelgach, tutmay otini,
Men-chi qayin shabbasi bilan,
Savaladim oʻtmish yodini.

Qizdir yorugʻ hammomin, beka,
Nurga tashna koʻp kezdin kecha!
Qaynok, bugʻ men badboʻyning balki
Tilimdagi tugunni yechar.

Bekam, menga hammomin qizdir,
Oʻzni oʻtga toblayin bu on.
Hu, kunjakda choʻzilgan koʻyn
Shubhalarga keltiray kiron!

ОҚЧА ҲАММОМ

Қанча ишонч, дарахт қулади,
Қанча қайғу, йўл кечдик инграб.
Чап кўксимда ўртоқ Сталин,
Маринканинг рухсори ўнгда.

Бекам, менга ҳаммомни қиздир,
Ўзни ўтга тоблайин бу он.
Ҳу, кунжакда чўзилган кўйи
Шубҳаларга келтирай қирон!
Ортда қолди совуқ чангали.
Бас, деганча бўламан лоҳас,
Чап кўксимда шахсга сиғиниш
Замонида чизилган бир кас.

Қиздир ёруғ ҳаммомни, бека,
Нурга ташна кўп кездим кеча.
Қайнок, буғ мен бадбўйнинг балки
Тилимдаги тугунни ечар.

Қанча ишонч, дарахт қулади,
Қанча қайғу, йўл кечдик инграб.
Чап кўксимда ўртоқ Сталин,
Маринканинг рухсори ўнгда.
Эҳ, орзую, эътиқодим деб,
Жаннат кўрдим неча йил ҳурсиз.
Нурафшон бир аҳмоқлигимга
Мен алмашдим умримни - нурсиз!

Қиздир ёруғ ҳаммомни, бека,
Нурга ташна кўп кездим кеча.
Қайноқ буғ мен бадбўйнинг балки
Тилимдаги тугунни ечар.

Ёрдам сўрдим акамдан пича,
Ёдимда субҳ маҳали бирда,
Шунда икки пўрим кўрикчи
Олиб кетди мени Сибирга.
Сўнг карьерда қилиб ёдини,
Кўз ёшланиб, зах еб жисмлар.
Сезсин дебми дил фарёдини
Қалб устига чиздик расмлар.

Қиздир ёруғ ҳаммомни, бека,
Нурга ташна кўп кездим кеча.
Қайноқ буғ мен бадбўйнинг балки
Тилимдаги тугунни ечар.

Эҳ, вайсақи ҳикоят боис,
Буғ фикрни қувар ақлимдан.
Совуқ кечмиш ёдидан қайноқ
Қучоғига чорлайди туман.
Вадном бўлдим ноҳақ, бегуноҳ,
Шу ўй келгач, тутмай отини,
Мен-чи қайин шаббаси билан
Саваладим ўтмиш ёдини.

Қиздир ёруғ ҳаммомни, бека,
Кўникайин нурга бу кеча!
Қайноқ буғ мен бадбўйнинг балки
Тилимдаги тугунни ечар.

Бекам, менга ҳаммомни қиздир,
Ўзни ўтга тоблайин бу он.
Ҳу, кунжакда чўзилган кўйи
Шубҳаларга келтирай қирон!

inviata da Riccardo Venturi - 7/3/2014 - 16:47




Lingua: Macedone

La versione macedone di Ljubomir Bočvarov (2013)
Macedonian translation by Ljubomir Bočvarov (2013)
© Љубомир Бочваров. Превод, 2013

Da wysotsky.com. Seguita da una trascrizione in caratteri latini.
From wysotsky.com. Followed by Latin transcription.
БАЊА ДО БЕЛ ЖАР 


    Наложи ми ја бањата, усвити до бел жар,
    од бел свет сум одвикнат вечност цела,
    да се угорам, и јас страден да имам ќар,
    да ми го разврзе јазикот пареата врела.

Наложи ми ја бањата, стопанке мила,
да се вивнам, да ја стопам оваа ганѕа,
на дрвената клупа, до последна сила,
да истребам секое сомнение и јанѕа.
Го разбирам срамот и неприличноста,
црпалка ладна вода на грб ќе си сипам,
ќе се види знак од култот на личноста,
заради вождот тетовиран не ќе липам.

    Наложи ми ја бањата, усвити до бел жар,
    од бел свет се одвикнав има вечност цела,
    да се угорам, и јас страден да имам ќар,
    да ми го разврзе јазикот пареата врела.

Колку маки и патеки се поминати од нас,
колку вери и кории се исечени до корен,
а над десната града Маринка е во анфас,
над левата, профил на Сталин истопорен!
Ех, за мојата пожртвувана вера и служба
колку ли години јас во рајот ќе се шетав!
Но, се променив, ја растурив таа дружба,
штом пуштив глупоста во мене да влета.

    Наложи ми ја бањата, усвити до бел жар,
    од бел свет се одвикнав, има вечност цела,
    да се угорам, и јас страден да имам ќар,
    да ми го разврзе јазикот пареата врела.

Си спомувам, на брат ми тоа утро рано
успеав да му кажам моите да ги чува,
а двајца преубави стражари, по планот,
ме поведоа во Сибирската тајга глува.
Потоа, в каменолом ил’каде и да било,
голтајќи солзи мешани со горка слина,
до срце го дупчевме Сталин-профилот,
да може да чуе како срцата ни се кинат.

    Наложи ми ја бањата, усвити до бел жар,
    од бел свет се одвикнав, има вечност цела,
    да се угорам, и јас страден да имам ќар,
    да ми го разврзе јазикот пареата врела.

Ох, ме тресе помислата на времето гадно,
но пареата ми ги брка мислите за тие дела.
Од маглата на минатото кое беше ладно,
нурнувам во магла на сегашноста врела.
Ми затропаа мислите под голото теме,
изгледа напразно го носам јас тој жиг.
И за да си го олеснам малку тоа бреме,
со метличка брезова млатам по тој лик.

    Наложи ми ја бањата, усвити до бел жар,
    од бел свет се одвикнав, има вечност цела,
    да се угорам, и јас страден да имам ќар,
    да ми го разврзе јазикот пареата врела.

BANJA DO BEL ŽAR

Naloži mi ja banjata, usviti do bel žar,
od bel svet sum odviknat večnost cela,
da se ugoram, i jas straden da imam ķar,
da mi go razvrze jazikot pareata vrela.

Naloži mi ja banjata, stopanke mila,
da se vivnam, da ja stopam ovaa gandza,
na drvenata klupa, do posledna sila,
da istrebam sekoe somnenie i jandza.
Go razbiram sramot i nepriličnosta,
crlanka ladna boda na grb ķe si sipam,
ķe se vidi znak od kultot na ličnosta,
zaradi voždot tetoviran ne ķe lipam.

Naloži mi ja banjata, usviti do bel žar,
od bel svet sum odviknat večnost cela,
da se ugoram, i jas straden da imam ķar,
da mi go razvrze jazikot pareata vrela.

Kolku maki i pateki se pominati od nas,
kolku veri i korii se isečeni do koren,
a nad desnata grada Marinka e vo anfas,
nad levata, profil na Stalin istoporen!
Ex, za mojata požrtvuvana vera i služba
kolku li godini jas vo rajot ķe se šetav!
No, se promeniv, ja rasturiv taa družba,
štom puštiv gluposta vo mene da vleta.

Naloži mi ja banjata, usviti do bel žar,
od bel svet sum odviknat večnost cela,
da se ugoram, i jas straden da imam ķar,
da mi go razvrze jazikot pareata vrela.

Si slomuvam, na brat mi toa utro rano
uspeav da mu kažam moite da gi čuva,
a dvajca preubavi stražari, po planot,
me povedoa vo Sibirskata tajga gluva.
Potoa, v kamenolom il'kade i da bilo,
goltajķi solzi mešani so gorka slina,
do srce go dupčevme Stalin-profilot,
da može da čue kako srcata ni se kinat.

Naloži mi ja banjata, usviti do bel žar,
od bel svet sum odviknat večnost cela,
da se ugoram, i jas straden da imam ķar,
da mi go razvrze jazikot pareata vrela.

Oh, me trese pomislata na vremeto gadno,
no pareata mi gi brka mislite za tie dela.
Od maglata na minatoto koe beše ladno,
nurnuvam vo magla na segašnosta vrela.
Mi zatropaa mislite pod goloto teme,
izgleda naprazno go nosam jas toj žig.
I za da si go olesnam malku toa breme,
so metlička brezova mlatam po toj lik.

Naloži mi ja banjata, usviti do bel žar,
od bel svet sum odviknat večnost cela,
da se ugoram, i jas straden da imam ķar,
da mi go razvrze jazikot pareata vrela.

inviata da Riccardo Venturi - 7/3/2014 - 17:53




Lingua: Polacco

Versione polacca di Jacek Kaczmarski.

Non si tratta proprio di una traduzione, ma di un omaggio al grande artista russo con il titolo "Epitafium dla Włodzimierz Wysockiego" ("Epitaffio per Vladimir Vysotskij" ). Da questa pagina

EPITAFIUM DLA WŁODZIMIERZA WYSOCKIEGO

To moja droga z piekła do piekła
W dół na złamanie karku gnam!
Nikt mnie nie trzyma, nikt nie prześwietla
Nie zrywa mostów, nie stawia bram!

Po grani! Po grani!
Nad przepaścią bez łańcuchów, bez wahania!
Tu na trzeźwo diabli wezmą
Zdradzi mnie rozsądek - drań
W wilczy dół wspomnienia zmienią
Ostrą grań!

Po grani! Po grani! Po grani!
Tu mi drogi nie zastąpią pokonani!
Tylko łapią mnie za nogi,
Krzyczą - nie idź! Krzyczą - stań!
Ci, co w pół stanęli drogi
I zębami, pazurami kruszą grań!

To moja droga z piekła do piekła
W przepaść na łeb na szyję skok!
"Boskiej Komedii" nowy przekład
I w pierwszy krąg piekła mój pierwszy krok!

Tu do mnie! Tu do mnie!
Ruda chwyta mnie dziewczyna swymi dłońmi
I do końskiej grzywy wiąże
Szarpię grzywę - rumak rży!
Ona - co ci jest mój książę? -
Szepce mi...

Do piekła! Do piekła! Do piekła!
Nie mam czasu na przejażdżki wiedźmo wściekła!
- Nie wiesz ty co cię tam czeka -
Mówi sine tocząc łzy
- Piekło też jest dla człowieka!
Nie strasz, nie kuś i odchodząc zabierz sny!

To moja droga z piekła do piekła
Wokół postaci bladych tłok
Koń mnie nad nimi unosi z lekka
I w drugi krąg kieruje krok!

Zesłani! Zesłani!
Naznaczeni, potępieni i sprzedani!
Co robicie w piekła sztolniach
Brodząc w błocie, depcząc lód!
Czy śmierć daje ludzi wolnych
Znów pod knut!?

- To nie tak! To nie tak! To nie tak!
Nie użalaj się nad nami - tyś poeta!
Myśmy raju znieść nie mogli
Tu nasz żywioł, tu nasz dom!
Tu nie wejdą ludzie podli
Tutaj żaden nas nie zdziesiątkuje grom!

- Pani bagien, mokradeł i śnieżnych pól,
Rozpal w łaźni kamienie na biel!
Z ciał rozgrzanych niech się wytopi ból
Tatuaże weźmiemy na cel!
Bo na sercu, po lewej, tam Stalin drży,
Pot zalewa mu oczy i wąs!
Jego profil specjalnie tam kłuli my
Żeby słyszał jak serca się rwą!

To moja droga z piekła do piekła
Lampy naftowe wabią wzrok
Podmiejska chata, mała izdebka
I w trzeci krąg kieruję krok:

- Wchodź śmiało! Wchodź śmiało!
Nie wiem jak ci trafić tutaj się udało!
Ot jak raz samowar kipi, pij herbatę
Synu, pij!
Samogonu z nami wypij!
Zdrowy żyj!

Nam znośnie! Nam znośnie!
Tak żyjemy niewidocznie i bezgłośnie!
Pożyjemy i pomrzemy
Nie usłyszy o nas świat
A po śmierci wypijemy
Za przeżytych w dobrej wierze parę lat!

To moja droga z piekła do piekła
Miasto a w Mieście przy bloku blok
Wciągam powietrze i chwiejny z lekka
Już w czwarty krąg kieruję krok!

Do cyrku! Do cyrku! Do kina!
Telewizor włączyć - bajka się zaczyna!
Mama w sklepie, tata w barze
Syn z pepeszy tnie aż gra!
Na pionierskiej chuście marzeń
Gwiazdę ma!

Na mecze! Na mecze! Na wiece!
Swoje znać, nie rzucać w oczy się bezpiece!
Sąsiad - owszem, wypić można
Lecz to sąsiad, brat - to brat.
Jak świat światem do ostrożnych
Zwykł należeć i uśmiechać się ten świat!

To moja droga z piekła do piekła
Na scenie Hamlet, skłuty bok
Z którego właśnie krew wyciekła -
To w piąty krąg kolejny krok!

O Matko! O Matko!
Jakże mogłaś jemu sprzedać się tak łatwo!
Wszak on męża twego zabił
Zgładzi mnie, splugawi tron
Zniszczy Danię, lud ograbi
Bijcie w dzwon!

Na trwogę! Na trwogę! Na trwogę!
Nie wybieraj między żądzą swą a Bogiem!
Póki czas naprawić błędy
Matko, nie rób tego - stój!
Cenzor z dziewiątego rzędu:
- Nie, w tej formie to nie może wcale pójść!

To moja droga z piekła do piekła
Wódka i piwo, koniak, grog,
Najlepszych z nas ostatnia Mekka
I w szósty krąg kolejny krok!

Na górze! Na górze! Na górze!
Chciałoby się żyć najpełniej i najdłużej!
O to warto się postarać!
To jest nałóg, zrozum to!
Tam się żyje jak za cara!
I ot co!

Na dole, na dole, na dole
Szklanka wódki i razowy chleb na stole!
I my wszyscy tam - i tutaj
Tłum rozdartych dusz na pół,
Po huśtawce mdłość i smutek
Choćbyś nawet co dzień walił głową w stół!

To moja droga z piekła do piekła
Z wolna zapada nade mną mrok
Więc biesów szpaler szlak mi oświetla
Bo w siódmy krąg kieruję krok!

Tam milczą i siedzą
I na moją twarz nie spojrzą - wszystko wiedzą
Siedzą, ale nie gadają
Mętny wzrok spod powiek lśni
Żują coś, bo im wypadły
Dawno kły!

Więc stoję! Więc stoję! Więc stoję!
A przed nimi leży w teczce życie moje!
Nie czytają, nie pytają -
Milczą, siedzą - kaszle ktoś,
A za oknem werble grają -
Znów parada, święto albo jeszcze coś...

I pojąłem co chcą ze mną zrobić tu
I za gardło porywa mnie strach!
Koń mój zniknął a wy siedmiu kręgów tłum
Macie w uszach i w oczach piach!
Po mnie nikt nie wyciągnie okrutnych rąk
Mnie nie będą katować i strzyc!
Dla mnie mają tu jeszcze ósmy krąg!
Ósmy krąg, w którym nie ma już nic.

Pamiętajcie wy o mnie co sił! Co sił!
Choć przemknąłem przed wami jak cień!
Palcie w łaźni, aż kamień się zmieni w pył -
Przecież wrócę, gdy zacznie się dzień!

inviata da Krzysiek Wrona - 20/7/2013 - 22:47


Un'altra traduzione della canzone originale di Vladimir, di cui però, non riesco a trovare il testo. La canzone è interpretata da un attore polacco, Wiktor Zborowski.

Krzysiek Wrona - 22/7/2013 - 20:38


Vorrei proporre un nuovo percorso per le CCG. Si potrebbe chiamare "Arcipelago Gulag". Forse così, anche questa canzone troverebbe il suo giusto posto. Gulag fu il più grande sistema dei campi di concentramento nella storia dell'"umanità". Nella canzone "Papierosy Biełomor-kanał", il cantautore polacco Jan Krzysztof Kelus non mette il segno uguale fra i campi di sterminio tedeschi ed i lager sovietici di Gulag, ma in una maniera molto toccante esprime gli sentimenti di uno che fa parte della nazione la quale per le ragioni storiche e geopolitiche subì gravissimi danni da entrambe le parti. Nello stesso tempo è un gran segno di riconoscimento verso le sofferenze del popolo russo sotto la dittatura staliniana. La canzone di Kelus ho proposto tre giorni fa, ma non l'avete accettata. Non capisco propio perchè. Saluti.

Krzysztof Wrona - 9/9/2013 - 13:40


A me potrebbe anche stare bene, Krzystof, però ti dovrei proporre una cosa parecchio opportuna. Negli ultimi tempi hai mandato diverse canzoni in polacco, e mi ci sono un po' perso. Dico "mi ci sono" perché, ohimé, credo ragionevolmente di essere l'unico qua dentro a poterci capire qualche cosa, e sottolineo qualche cosa; il polacco non è propriamente la lingua che conosco meglio, insomma. Insomma, tutto questo per dirti che bisognerebbe tradurre in italiano le canzoni che stai spedendo. La proposta è questa: le traduci nell'italiano che ti riesce (che è ottimo, a parte qualche incertezza ortografica più che comprensibile e, del resto, assai inferiore a quella degli italiani medi che sono pressoché analfabeti), e poi io via via mi occupo di rimetterle a posto. Se dovessi fare una cosa del genere da solo, ci metterei un anno. Così capisci anche perché non è stata accettata, forse a sproposito, la canzone di Kelus; senza un supporto interpretativo, a prima vista non so giudicare di che cosa parli. Devo pigliare il dizionario e tradurla alla bell'è meglio, e mi ci vogliono tre quarti d'ora a canzone. Quindi, la proposta è oltremodo chiara. Collaborèscion a palla. Bis bald!

Riccardo Venturi - 9/9/2013 - 15:21


Ok! Ricevuto! Volevo solo arrivare al traguardo di 100 canzoni nella mia madre lingua:) Tanto, fra poco non avrò più tempo a fa 'ste gare e visto la "gioiosa" frenesia di tutti i collaboratori, manco c'è ne posso contà di riuscirci. Alla fine non sono stato l'unico a metterci un po' troppa "carne al fuoco"! :D
Astà la skonffitta, siempre!

Krzysiek Wrona - 9/9/2013 - 20:24


Per me, Krzysiek, di canzoni nella tua madrelingua nei puoi mettere anche 1000, e ogni "carne al fuoco" è la benvenuta; basta capirci qualche cosa :-) Saluti!

Riccardo Venturi - 10/9/2013 - 10:30


http://t1.gstatic.com/images?q=tbn:ANd...


A World Apart

E poche, pochissime canzoni...chissà perché???

Krzysztof Wrona - 5/3/2014 - 00:34


Mamma mia 'sta canzone dalla voce di Vysotskij...fa venire i bordoni ogni volta che la ascolto...

Riccardo Venturi - 5/3/2014 - 14:27


Ma qua fra li cinguettii su foibe, renzii e sgalambri vari,lo volete accogliere il mio apello per creare un percorso su "fenomeno" Gulag, o no???
Tanto, fra 5 o 6 canzoni , ce l'avete già.
O lo trovate inoportuno alla luce dei fatti???
Stratriste Krzysio

Krzysztof Wrona - 8/3/2014 - 00:50




Lingua: Finlandese

Traduzione finlandese 2 / Finnish translation 2 / Suomennos 2: Turkka Mali

Audio link to the song performed by Mika and Turkka Mali: https://www.youtube.com/watch?v=PebC-MDXiFw
HEITÄ LÖYLYÄ

Istun lauteilla saunan ja kuumuutta
en pelkää, en pakoile lain.
Anna punaisten kivien hehkua,
polta epäilys sielustain.

Heitä löylyä lisää, oi, ystävä
niin kuin helvetti irrallaan ois.
Minä sulan ja valun kuin kynttilä,
tatuointini häipyvät pois.
Heitä löylyä vain, heitä löylyä,
tulikuumaksi sauna nyt tee.
Tulenpalavan kuumuuden höyryssä
minun sieluni vaalenee.

Minä sokea uskoin ja luotin vain,
mutt' tulin tuntemaan surujen tien.
Nyt Marinkan kuva on ihollain,
kuva Stalinin alla mun hien.

Minä hullu Staliniin uskoin niin,
paratiisin mä sain palkaksein.
Vaihdoin sieluni henkiseen helvettiin,
tyhjän elämän sain itsellein.
Heitä löylyä vain, heitä löylyä,
tulikuumaksi sauna nyt tee.
Tulenpalavan kuumuuden höyryssä
minun sieluni vaalenee.

Minä muistan, kun huusin »Auttakaa!«,
kun he saapuivat mua noutamaan.
Kaksi uljasta, komeaa vartijaa
minut kuljettivat Siperiaan.

Siellä soilla ja luolissa nieleksin
paljon usvaa ja kyyneliä.
Minun rinnassain sai kuva Stalinin
kuulla hakkavaa sydäntä.
Heitä löylyä siis, heitä enemmän,
olen kuumeessa, palelen niin.
Minut eilisen muistoista ryömivän
näet löylyihin kuumempiin.

Heitä löylyä siis, heitä enemmän,
olen kuumeessa, palelen niin.
Minut eilisen muistoista ryömivän
näet löylyihin kuumempiin.

inviata da Juha Rämö - 16/7/2015 - 08:25




Lingua: Finlandese

Traduzione finlandese 3 / Finnish translation 3 / Traduction finnoise 3 / Suomennos 3: Antti Torvinen
LÄMMITÄ MINULLE SAUNA

Lämmitä minulle sauna kuumaksi,
olen vieraantunut tästä maailmasta.
Sulan kuin pienemmäksi, ja minulta mielettömältä
kuuma löyly kirvoittaa kielen.

Lämmitä minulle sauna kuumaksi, oi emäntä,
hehkutan siellä itseni, melkein sytyn palamaan,
ja siellä kuumilla lauteilla, aivan reunalla
hävitän vihdoin epäilykset itsestäni.

Käyn raukeaksi, aivan säädyttömästi,
kylmä löylykauha - ja kaikki on takana.
Ja tatuoinnin pistot henkilökultin ajalta
alkavat sinertää vasemmalla rinnassa.

Lämmitä minulle sauna kuumaksi,
olen vieraantunut tästä maailmasta.
Sulan kuin pienemmäksi, ja minulta mielettömältä
kuuma löyly kirvoittaa kielen.

Kuinka paljon uskoa ja metsää on kaatunut,
paljonko vuodatettu surua ja tehty teitä!
Vasemmalla rinnassa - Stalinin profiili,
oikealla - Marinkan kasvot edestäpäin.

Oi, ehdottomassa uskossani
montako vuotta lepäilin paratiisissa!
Minä vaihdoin synkän elämäni
omaan mielettömään tyhmyyteni.

Lämmitä minulle sauna kuumaksi,
olen vieraantunut tästä maailmasta.
Sulan kuin pienemmäksi, ja minulta mielettömältä
kuuma löyly kirvoittaa kielen.

Muistelen, kuinka silloin varhain aamulla
ehdin huudahtaa veljelleni: »Auta minua!«
Ja niin minut kaksi komeaa vartijaa
kuljettivat Siperiasta Siperiaan.

Myöhemmin siellä kaivoksilla ja soilla,
kyyneleitä ja kosteutta nieleskellen,
lähelle sydäntä tatuoimme tuon profiilin,
jotta hän kuulisi, kuinka sydän repeää.

Älä lämmitä minulle saunaa -
olen vieraantunut tästä maailmasta.
Sulan kuin pienemmäksi, ja minulta mielettömältä
kuuma löyly kirvoittaa kielen.

Oi, minua kylmää turhantarkka kertomus,
löyly ajoi pois minusta järjelliset ajatukset.
Menneestä leirien kylmästä sumusta
minä uppoan saunan kuumaan syleilyyn.

Minulla alkoi ajatukset hakata pimeästä,
tapahtui niin, että turhaan minä hänet leimasin,
ja näin yritän koivuvastalla läiskiä itsestäni
pois kaiken tuon synkän ajan perinnön.

Lämmitä minulle sauna kuumaksi,
jotta tottuisin taas maailmaan.
Sulan kuin pienemmäksi, ja minulta mielettömältä
kylmä löylykauha kirvoittaa kielen.

inviata da Juha Rämö - 27/11/2016 - 10:57




Pagina principale CCG

Segnalate eventuali errori nei testi o nei commenti a antiwarsongs@gmail.com




hosted by inventati.org